п'янкуватий
П'ЯНКУВА́ТИЙ, а, е.
Трохи, злегка п'яний.
Сердешний кінь чулими ніздрями удихав з .. брудної одежі приємний п'янкуватий пах соняшного [сонячного] променю й тепла (С. Черкасенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- п'янкуватий — п'янкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- п'янкуватий — -а, -е. Трохи, дещо п'янкий. Великий тлумачний словник сучасної мови