п'янко
П'Я́НКО,
розм. Присл. до п'янки́й.
Як п'янко пахне зів'яле листя вільшини, орішини, дуба (К. Гордієнко);
Мій милий да цілує п'янко, Аж тріпоче серце! (В. Бичко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
П'Я́НКО,
розм. Присл. до п'янки́й.
Як п'янко пахне зів'яле листя вільшини, орішини, дуба (К. Гордієнко);
Мій милий да цілує п'янко, Аж тріпоче серце! (В. Бичко).