п'янливий
П'ЯНЛИ́ВИЙ, а, е.
Те саме, що п'янки́й.
Купець осушив ковша, крекнув, витер вуса, пожбурив медоварові великого шкіряного гамана. – Закупаю весь мед, бо добрий вельми і п'янливий (П. Загребельний);
Акація .. під вечір густо, солодко запахла, і парка, п'янлива млость, як перед дощем, розливаючись, потяглася понад землею (О. Гончар);
А легіт розхлюпував довкола п'янливий запах кропу (І. Нижник).
Словник української мови (СУМ-20)