рабувати
РАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал.
1. кого, що. Грабувати (у 1 знач.).
[Князь:] Замість піти та рабувати других, Я швидко й сам розбійникам у руки Попасти можу! (І. Франко).
2. ким, рідко. Тримати кого-небудь у рабстві, поневолювати когось.
Довго ним [мужиком] ми рабували; кров лилась, свистів батіг (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)