рабунок
РАБУ́НОК, нку, ч., діал.
1. Грабунок.
Ідуть турки на рабунки (П. Чубинський).
2. Награбоване майно; здобич.
– Оце вам, матусю, наш рабунок, що всі ми без сорочок ходимо, хоч могли б багато, багато придбати (В. Стефаник).
Словник української мови (СУМ-20)