ради

РА́ДИ, прийм., з род. в.

Те саме, що зара́ди.

– Як маєш ти кого карати, Карай мене, – карай! я мати, Я все стерплю ради дітей! (І. Котляревський);

– Воскресну я! – той пан вам скаже, – Воскресну нині! Ради їх, Людей закованих моїх, убогих, нищих... (Т. Шевченко);

Не раз, ради заздрості, вона крала, чого у неї не було, а на других бачила (Панас Мирний);

Ідучи на КП, Шура пообіцяла, що за якусь годину все там влаштує.., а потім прийде до мінометників полуднувати. Ради такого випадку Хома навіз на вогневу бюргерських качок, запевняючи, що всі вони дикі (О. Гончар).

○ (1) Чого́ ра́ди, у знач. присл. – навіщо.

– Чого це ради я віддаватиму вам мед? (О. Іваненко).

◇ Ра́ди Бо́га <�Бо́га ра́ди> див. Бог;

Стра́ху́ ра́ди іуде́йська (юде́йська) див. страх¹.

Значення в інших словниках

1. ради — ра́ди прийменник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ради — прий., заради, задля, для.  Словник синонімів Караванського
3. ради — прийм., з род. в. Те саме, що заради. Чого ради — навіщо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ради — Заради, задля, див. для  Словник чужослів Павло Штепа
5. ради — дава́ти / да́ти собі́ ра́ду (ра́ди) з чим і без додатка. Самостійно, без допомоги справлятися з труднощами, турботами, клопотами. Кілька разів Остап вскакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалась на кущ верболозу...  Фразеологічний словник української мови
6. ради — Ради кого, чого, прийм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ради — РА́ДИ, прийм., з род. в. Те саме, що зара́ди. — Як маєш ти кого карати, Карай мене, — карай! я мати, Я все стерплю ради дітей! (Котл., І, 1952, 245); — Воскресну я! — той пан вам скаже, — Воскресну нині!...  Словник української мови в 11 томах
8. ради — Ради пред. Ради, для. Хоч не для Ісуса, так ради хліба куса. Ном. № 9765.  Словник української мови Грінченка