радист

РАДИ́СТ, а, ч.

Фахівець із передавання та приймання повідомлень по радіо.

Радист прийняв з флагманського корабля радіограму (Д. Ткач);

Дзвонили польові телефони, щось настирливо гукав біля своєї рації радист (Ю. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. радист — ради́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. радист — -а, ч. Фахівець із пересилання та приймання повідомлень по радіо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. радист — РАДИ́СТ, а, ч. Фахівець з передавання та приймання повідомлень по радіо. Радист прийняв з флагманського корабля радіограму (Ткач, Крута хвиля, 1954, 160); Дзвонили польові телефони, щось настирливо гукав біля своєї рації радист (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 209).  Словник української мови в 11 томах