радист
РАДИ́СТ, а, ч. Фахівець з передавання та приймання повідомлень по радіо.
Радист прийняв з флагманського корабля радіограму (Ткач, Крута хвиля, 1954, 160);
Дзвонили польові телефони, щось настирливо гукав біля своєї рації радист (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 209).
Словник української мови (СУМ-11)