радниця
РА́ДНИЦЯ, і, ж.
1. Жін. до ра́дник 1.
Вчителько моя, зоре світова, Раднице моя На Вкраїні милій! (А. Малишко).
2. Дружина радника (у 2, 3 знач.).
Пані радниця в таку годину нікого не приймають, але для пана редактора, звичайно, може бути зроблений виїмок (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)