радіант

РАДІА́НТ, а, ч., астр.

Точка небозводу, з якої нібито виходять (внаслідок перспективи) видимі траєкторії метеорів одного метеорного потоку.

Практично точки перетину численних шляхів [метеорів] зосереджені на невеликій площі, яка називається площею радіації, а центр цієї площі – радіантом даного метеорного потоку (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. радіант — радіа́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. радіант — -а, ч. Точка небосхилу, з якої нібито виходять (внаслідок перспективи) видимі траєкторії метеорів одного метеорного потоку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. радіант — радіа́нт [від лат. radians (radiantis) – той, що випромінює] точка небесної сфери, з якої нібито виходять (внаслідок перспективи) видимі траєкторії рою метеорів.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. радіант — РАДІА́НТ, а, ч. Точка небозводу, з якої нібито виходять (внаслідок перспективи) видимі траєкторії метеорів одного метеорного потоку.  Словник української мови в 11 томах