радіатор
РАДІА́ТОР, а, ч.
1. Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згоряння (в автомобілі, тракторі, літаку і т. ін.).
Машина зупинилася пружно, наче увіткнулась радіатором у густу, непроходиму масу повітря (В. Собко);
Водій витягнув відро і долив у радіатор води (Ю. Бедзик).
2. Нагрівальний прилад у системах водяного, парового, іноді електричного опалення.
Тримаючи руку над гарячим радіатором опалення, над плитою, над ввімкненою електричною лампочкою, ми помічаємо, що над ними піднімаються теплі струмені повітря (з навч. літ.);
– Що ви, батьку, ми до печі не звикли. Не те життя, – жартував Зозуля. – Ну, а радіаторів у нас ще нема (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)