радіатор

РАДІА́ТОР (нагрівальний прилад у системі опалювання), БАТАРЕ́Я. — Що ви, батьку, ми до печі не звикли. Не те життя, — жартував Зозуля. — Ну, а радіаторів у нас ще нема (В. Кучер); Від батарей опалення йшов теплий, животворний струм (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. радіатор — радіа́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. радіатор — -а, ч. 1》 Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згоряння. 2》 Нагрівальний прилад у системах водяного, парового, іноді електричного опалення. 3》 Пристрій для охолодження радіотехнічних елементів, що нагріваються під час роботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. радіатор — РАДІА́ТОР, а, ч. 1. Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згоряння (в автомобілі, тракторі, літаку і т. ін.). Машина зупинилася пружно, наче увіткнулась радіатором у густу, непроходиму масу повітря (В.  Словник української мови у 20 томах
4. радіатор — радіа́тор (від лат. radio – випромінюю) 1. Нагрівальний прилад у системах водяного, парового, іноді електричного опалення. 2. Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згоряння.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. радіатор — Пристрій (вид теплообмінника) для охолодження рідини або газу; застосовується, напр., в автомобілі — р. водяного охолодження двигуна; циркуляція в системі р.-двигун створюється насосом.  Універсальний словник-енциклопедія
6. радіатор — РАДІА́ТОР, а, ч. 1. Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згоряння (в автомобілі, тракторі, літаку і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах