радіонавушники
РАДІОНАВУ́ШНИКИ, ів, мн. (одн. радіонаву́шник, а, ч.).
Пристрій для слухання радіопередач, що прикладається до вух або надівається на них.
Ціла зала сидить в радіонавушниках, судді, підсудні, обвинувачі й адвокати, преса, гості (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)