радіопротектор

РАДІОПРОТЕ́КТОР, а, ч., хім.

Хімічна сполука, що підвищує стійкість організму до впливу іонізувальних випромінювань; радіозахисний засіб.

В умовах екологічного забруднення особливого значення набувають радіопротектори, зокрема пектин (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. радіопротектор — радіопроте́ктор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. радіопротектор — -а, ч. Речовина, що служить хімічним захистом від іонізуючої радіації та застосовується в радіобіології.  Великий тлумачний словник сучасної мови