радісінький

РАДІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.

1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь.

І радісінька додому Ярина верталась (Т. Шевченко);

Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (С. Васильченко).

2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити.

– Ні, братику, не піду і тебе не пущу; бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. радісінький — раді́сінький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. радісінький — -а, -е, розм. 1》 Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. 2》 з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. радісінький — Раді́сінький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. радісінький — РАДІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. 1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. І радісінька додому Ярина верталась (Шевч., І, 1951, 284); Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (Вас., Вибр., 1954, 46). 2. з інфін.  Словник української мови в 11 томах
5. радісінький — Радісінький, -а, -е Очень радый. Радісінькі, що піймали. Шевч. 860.  Словник української мови Грінченка