радісінький
РАДІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.
1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь.
І радісінька додому Ярина верталась (Т. Шевченко);
Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (С. Васильченко).
2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити.
– Ні, братику, не піду і тебе не пущу; бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- радісінький — раді́сінький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- радісінький — -а, -е, розм. 1》 Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. 2》 з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- радісінький — Раді́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- радісінький — РАДІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. 1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. І радісінька додому Ярина верталась (Шевч., І, 1951, 284); Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (Вас., Вибр., 1954, 46). 2. з інфін. Словник української мови в 11 томах
- радісінький — Радісінький, -а, -е Очень радый. Радісінькі, що піймали. Шевч. 860. Словник української мови Грінченка