1. Словник української мови в 11 томах

радісінький

РАДІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.

1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь.

І радісінька додому Ярина верталась (Шевч., І, 1951, 284);

Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (Вас., Вибр., 1954, 46).

2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити.

— Ні, братику, не піду і тебе не пущу; бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати (Кв.-Осн., II, 1956, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радісінький — раді́сінький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. радісінький — -а, -е, розм. 1》 Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. 2》 з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радісінький — РАДІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. 1. Дуже радий, сповнений великої радості з приводу чого-небудь. І радісінька додому Ярина верталась (Т. Шевченко); Мати радісінька, мов родині якій, аж зачервонілась стара (С. Васильченко). 2. з інфін. Словник української мови у 20 томах
  4. радісінький — Раді́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. радісінький — Радісінький, -а, -е Очень радый. Радісінькі, що піймали. Шевч. 860. Словник української мови Грінченка