райок
РАЙО́К, йка́, ч.
1. розм. Пестл. до рай 2.
“Правда, як гарно в нас на зелені свята, Христино? А підіть ви, дітоньки в город, – там справжній райок!” І вони йдуть (Б. Лепкий);
Відколи дізнався про свою приреченість, щодня линяю. Одна за одною спадають з плечей блискучі шати і розсипаються біля ніг моїх у порохняву: кар'єра, спокій, затишок, гроші, речі, навіть сімейний райок (В. Дрозд).
2. заст. Народна розвага – скринька із збільшувальними стеклами для розгляду картинок, показ яких супроводжується жартівливими поясненнями в римованій прозі.
3. літ. Римований монолог на злободенну тему, перев. сатиричний, насичений народними приказками. прислів'ями тощо.
4. театр., заст. Верхній ярус театрального залу.
Вона ледве змогла задерти голову, щоб подивиться на галерею й райок (І. Нечуй-Левицький);
Кухар Спиридон, ховаючись від барина, водив його з собою за двадцять і п'ять копійок, які складались протягом довгого часу в райок (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)