ракель
РА́КЕЛЬ, я, ч., полігр.
У машинах глибокого друку – тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми.
Словник української мови (СУМ-20)РА́КЕЛЬ, я, ч., полігр.
У машинах глибокого друку – тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми.
Словник української мови (СУМ-20)