ракель

ра́кель

-я, ч., друк.

У машинах глибокого друку – тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми.

Значення в інших словниках

1. ракель — ра́кель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ракель — РА́КЕЛЬ, я, ч., полігр. У машинах глибокого друку – тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми.  Словник української мови у 20 томах
3. ракель — ра́кель (нім. Rakel) тонкий сталевий ніж, яким знімають фарбу з недрукуючої поверхні друкарської форми.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. ракель — РА́КЕЛЬ, я, ч.. друк. У машинах глибокого друку — тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми.  Словник української мови в 11 томах