ракель

ра́кель

-я, ч., друк.

У машинах глибокого друку – тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ракель — ра́кель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ракель — РА́КЕЛЬ, я, ч., полігр. У машинах глибокого друку – тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми. Словник української мови у 20 томах
  3. ракель — ра́кель (нім. Rakel) тонкий сталевий ніж, яким знімають фарбу з недрукуючої поверхні друкарської форми. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ракель — РА́КЕЛЬ, я, ч.. друк. У машинах глибокого друку — тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми. Словник української мови в 11 томах