ракель
РА́КЕЛЬ, я, ч.. друк. У машинах глибокого друку — тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ракель — ра́кель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ракель — -я, ч., друк. У машинах глибокого друку – тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ракель — РА́КЕЛЬ, я, ч., полігр. У машинах глибокого друку – тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми. Словник української мови у 20 томах
- ракель — ра́кель (нім. Rakel) тонкий сталевий ніж, яким знімають фарбу з недрукуючої поверхні друкарської форми. Словник іншомовних слів Мельничука