ракель

ра́кель

(нім. Rakel)

тонкий сталевий ніж, яким знімають фарбу з недрукуючої поверхні друкарської форми.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ракель — ра́кель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ракель — -я, ч., друк. У машинах глибокого друку – тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ракель — РА́КЕЛЬ, я, ч., полігр. У машинах глибокого друку – тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми. Словник української мови у 20 томах
  4. ракель — РА́КЕЛЬ, я, ч.. друк. У машинах глибокого друку — тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми. Словник української мови в 11 томах