1. Словник іншомовних слів Мельничука

ракета

раке́та

(нім. Rakete, з італ. rocchetto – котушка, від rocca – веретено)

1. Літальний безкрилий апарат або пристрій (снаряд) з ракетним двигуном.

2. Снаряд, застосовуваний для фейерверків, сигналізації, освітлення місцевості тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ракета — раке́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ракета — [ракета] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
  3. ракета — -и, ж. 1》 Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря; використовується для світлової сигналізації, освітлення місцевості, феєрверків і т. ін. 2》 Літальний апарат або пристрій з реактивним двигуном. || військ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ракета — РАКЕ́ТА, и, ж. 1. Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря; використовується для світлової сигналізації, освітлення місцевості, феєрверків і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. ракета — И, ж. Сигарета з марихуаною. Забити ракету. Словник сучасного українського сленгу
  6. ракета — Літаючий об'єкт з ракетним двигуном; розрізняють бойові (для перенесення боєзарядів), ракети-носії (космічні) — для космічних польотів і виведення на орбіту космічних кораблів, стартові (напр., для старту косм. кораблів багаторазового використання), дослідницькі (метеорологічні). Універсальний словник-енциклопедія
  7. ракета — Раке́та, -ти; -ке́ти, -ке́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ракета — РАКЕ́ТА, и, ж. 1. Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря; використовується для світлової сигналізації, освітлення місцевості, фейєрверків і т. ін. Словник української мови в 11 томах