ракета
Літаючий об'єкт з ракетним двигуном; розрізняють бойові (для перенесення боєзарядів), ракети-носії (космічні) — для космічних польотів і виведення на орбіту космічних кораблів, стартові (напр., для старту косм. кораблів багаторазового використання), дослідницькі (метеорологічні). 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ракета — раке́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ракета — [ракета] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
- ракета — -и, ж. 1》 Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря; використовується для світлової сигналізації, освітлення місцевості, феєрверків і т. ін. 2》 Літальний апарат або пристрій з реактивним двигуном. || військ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ракета — РАКЕ́ТА, и, ж. 1. Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря; використовується для світлової сигналізації, освітлення місцевості, феєрверків і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- ракета — И, ж. Сигарета з марихуаною. Забити ракету. Словник сучасного українського сленгу
- ракета — раке́та (нім. Rakete, з італ. rocchetto – котушка, від rocca – веретено) 1. Літальний безкрилий апарат або пристрій (снаряд) з ракетним двигуном. 2. Снаряд, застосовуваний для фейерверків, сигналізації, освітлення місцевості тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- ракета — Раке́та, -ти; -ке́ти, -ке́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ракета — РАКЕ́ТА, и, ж. 1. Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря; використовується для світлової сигналізації, освітлення місцевості, фейєрверків і т. ін. Словник української мови в 11 томах