ракетниця
РАКЕ́ТНИЦЯ, і, ж.
Спеціальне пристосування для запуску ракет (у 1 знач.).
По фронту тихо. Раз по раз хрипко хававкають ракетниці (С. Васильченко);
Опівночі, коли гвардії підполковник Самієв випустив з ракетниці одну по одній шість зелених ракет, німці й угорці, які обороняли перевал, навіть не думали, що кінець їх так близько (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)