ракетниця
РАКЕ́ТНИЦЯ, і, ж. Спеціальне пристосування для запуску ракет (у 1 знач.).
По фронту тихо. Раз по раз хрипко хававкають ракетниці (Вас., II, 1959, 31);
Опівночі, коли гвардії підполковник Самієв випустив з ракетниці одну по одній шість зелених ракет, німці й угорці, які обороняли перевал, навіть не думали, що кінець їх так близько (Гончар, III, 1959, 111).
Словник української мови (СУМ-11)