ракетник
РАКЕ́ТНИК, а, ч.
1. Той, хто подає сигнали ракетами (у 1 знач.).
2. Той, хто будує і обслуговує ракети (у 2 знач.).
Радянські ракетники, що знаходяться на передньому краї захисту світової соціалістичної системи, ясно усвідомлюють, яка відповідальність на них покладена (Наука.., 2, 1966, 22).
Словник української мови (СУМ-11)