Словник української мови у 20 томах

рамазан

РАМАЗА́Н, у, ч.

Дев'ятий місяць за мусульманським календарем, протягом якого мусульманам, за догмами ісламу, не можна їсти й пити від сходу до заходу сонця.

Доходив до середини рамазан – місяць суворого посту, коли правовірному цілісінький день не можна ні їсти, ні пити, ні курити кальян, ні подивитися на жінку (Ю. Мушкетик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рамазан — рамаза́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. рамазан — див. рамадан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рамазан — Піст мохамедський  Словник чужослів Павло Штепа
  4. рамазан — РАМАЗА́Н, у, ч. Дев’ятий місяць за мусульманським календарем, протягом якого мусульманам, за догмами ісламу, не можна їсти й пити від сходу до заходу сонця.  Словник української мови в 11 томах