рамбульє
РАМБУЛЬЄ́, невідм., ч. і ж.
Тонкорунна порода мериносових овець; вівця такої породи.
– Економія економією, але мені, Аркадію Валеріановичу, не зрозуміло, для чого ж ви тоді збудували цегляні, навіть з колонами, кошари? Коріння цього будівництва теж треба шукати в епосі Відродження? – Шукайте їх у звичайному глузді: в мене вівці не прості, а рамбульє .. В холодних кошарах не золота шерсть, а свиняча щетина виросте (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)