рамбульє
РАМБУЛЬЄ́, невідм., ч. і ж.
Тонкорунна порода мериносових овець; вівця такої породи.
– Економія економією, але мені, Аркадію Валеріановичу, не зрозуміло, для чого ж ви тоді збудували цегляні, навіть з колонами, кошари? Коріння цього будівництва теж треба шукати в епосі Відродження? – Шукайте їх у звичайному глузді: в мене вівці не прості, а рамбульє .. В холодних кошарах не золота шерсть, а свиняча щетина виросте (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рамбульє — рамбульє́ 1 іменник середнього роду тонкорунна порода мериносових овець рамбульє́ 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота вівця або баран породи рамбульє Орфографічний словник української мови
- рамбульє — невідм., с. Тонкорунна порода мериносових овець; вівця такої породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рамбульє — рамбульє́ порода мериносних овець вовно-м’ясного напряму. Від назви французької місцевості Рамбульє, де було виведено цю породу. Словник іншомовних слів Мельничука
- рамбульє — РАМБУЛЬЄ́, невідм., с. Тонкорунна порода мериносових овець; вівця такої породи. — Економія економією, але мені, Аркадію Валеріановичу, не зрозуміло, для чого ж ви тоді збудували цегляні, навіть з колонами, кошари?... Словник української мови в 11 томах