1. Словник української мови в 11 томах

рамбульє

РАМБУЛЬЄ́, невідм., с. Тонкорунна порода мериносових овець; вівця такої породи.

— Економія економією, але мені, Аркадію Валеріановичу, не зрозуміло, для чого ж ви тоді збудували цегляні, навіть з колонами, кошари? Коріння цього будівництва теж треба шукати в епосі Відродження? — Шукайте їх у звичайному глузді: в мене вівці не прості, а рамбульє.. В холодних кошарах не золота шерсть, а свиняча щетина виросте (Стельмах, І, 1962, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рамбульє — рамбульє́ 1 іменник середнього роду тонкорунна порода мериносових овець рамбульє́ 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота вівця або баран породи рамбульє Орфографічний словник української мови
  2. рамбульє — невідм., с. Тонкорунна порода мериносових овець; вівця такої породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рамбульє — РАМБУЛЬЄ́, невідм., ч. і ж. Тонкорунна порода мериносових овець; вівця такої породи. – Економія економією, але мені, Аркадію Валеріановичу, не зрозуміло, для чого ж ви тоді збудували цегляні, навіть з колонами, кошари?... Словник української мови у 20 томах
  4. рамбульє — рамбульє́ порода мериносних овець вовно-м’ясного напряму. Від назви французької місцевості Рамбульє, де було виведено цю породу. Словник іншомовних слів Мельничука