рамбурс —
рамбу́рс іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
рамбурс —
-у, ч., фін. 1》 Відшкодування, що його отримує банк від банку-емітента або рамбурсувального банку в разі здійснення платежів на користь бенефіціара. 2》 У міжнародній торгівлі – оплата товару, купленого через кредитні установи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рамбурс —
Борговиплата
Словник чужослів Павло Штепа