рамтя
РА́МТЯ, я, с., рідко.
Те саме, що ра́м'я¹.
Густе заплутане волосся на його круглій голові розвівав вітер і весело тріпав рамтям, що висіло у нього на плечах замість сорочки (Г. Епік);
У Кобзарів .. бодня розсохлась, і в неї скидали старе рамтя (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)