раненько
РАНЕ́НЬКО, присл., розм.
У досить ранній час.
На другий день раненько встали [троянці], Огонь надворі розвели І м'яса в казани наклали, Варили страву і пекли (І. Котляревський);
Не щебечи, соловейку, На зорі раненько (Н. Забіла).
Словник української мови (СУМ-20)