раненько
РАНЕ́НЬКО, присл. У досить ранній час.
На другий день раненько встали [троянці], Огонь надворі розвели І м’яса в казани наклали, Варили страву і пекли (Котл., І, 1952, 90);
Не щебечи, соловейку, На зорі раненько (Пісні та романси.., II, 1956, 24).
Словник української мови (СУМ-11)