1. Словник української мови в 11 томах

раненько

РАНЕ́НЬКО, присл. У досить ранній час.

На другий день раненько встали [троянці], Огонь надворі розвели І м’яса в казани наклали, Варили страву і пекли (Котл., І, 1952, 90);

Не щебечи, соловейку, На зорі раненько (Пісні та романси.., II, 1956, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. раненько — ране́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. раненько — див. рано Словник синонімів Вусика
  3. раненько — присл. У досить ранній час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. раненько — РАНЕ́НЬКО, присл., розм. У досить ранній час. На другий день раненько встали [троянці], Огонь надворі розвели І м'яса в казани наклали, Варили страву і пекли (І. Котляревський); Не щебечи, соловейку, На зорі раненько (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах
  5. раненько — Ране́нько, ране́сенько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. раненько — Рано нар. 1) Рано. Прийшов пізно, аж завізно; прийшов рано, так не дано. Ном. № 1802. Ой дівчино, збуди мене рано, так рано, щоб ще не світало. Чуб. V. 63. 2) Утромъ. Приложи ти, моя мила, до голови рути; клади рано і ввечері, щоб здоровій бути. н. Словник української мови Грінченка