ранкувати
РАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., нар.-поет.
Проводити де-небудь ранок.
На калині зозуля, А на калині сивая Там кує, ночує, ранкує. Ніхто зозулі не чує (П. Чубинський).
Словник української мови (СУМ-20)РАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., нар.-поет.
Проводити де-небудь ранок.
На калині зозуля, А на калині сивая Там кує, ночує, ранкує. Ніхто зозулі не чує (П. Чубинський).
Словник української мови (СУМ-20)