ранник
РА́ННИК, а, ч.
Різновид багаторічних трав'яних та декоративних рослин з дрібними квітками, зібраними у волоть на верхівці стебла.
Дід пам'ятав, як його одного разу, ще замолоду, побито... Дак тоді гоїв його Гарасим Савчук – ото був превеликий знахар! Зараз до ран ранника поприкладав, .. ну й за тиждень він здоровий був, – от що! (Б. Грінченко);
Ліки Марка Григоровича – синій ранник і якась пахуча липка мазь – робили своє діло (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)