рання
РА́ННЯ, я, с., розм.
Те саме, що ра́нок 1.
Їй хотілось скоріше дочекатися рання (М. Коцюбинський);
Розбрівшись з самого рання по парках, по бібліотеках, .. сидять над конспектами студенти, готуються до останніх екзаменів (О. Гончар).
(1) В таке́ ра́ння – так рано.
Щирі, добрі і веселі хрипківці .. дружно встрявали в любу розмову і ділилися між собою не тільки хлібом-сіллю, а навіть і тютюном. На цей раз мова між дядьками йшла про те, на яку хворобу їх сюди викликали в таке рання (Григорій Тютюнник).
◇ (2) До ра́ння (д) див. ра́нок;
З (від) ра́нку (з ра́ння) до [са́мого] ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі) див. ра́нок;
Ра́нній птах <�Ра́ння пти́ця (пта́шка)> див. птах.
Словник української мови (СУМ-20)