рапсод
РАПСО́Д, а, ч.
В античній Греції – мандрівний народний співець і декламатор, виконавець епічних творів.
В нічному світлі, а не у сяйві дня Творив рапсод орлину епопею! (М. Рильський);
// Виконавець народних пісень.
З появою дум тісно також зв'язане існування народних співців-рапсодів: кобзарів-бандуристів та лірників (з навч. літ.);
До пізньої ночі слухали ми і стародавні саги народу в чудовому виконанні натхненного сивого рапсода (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)