рапсод
РАПСО́Д, а, ч. В античній Греції — мандрівний народний співець і декламатор, виконавець епічних творів.
В нічному світлі, а не у сяйві дня Творив рапсод орлину епопею! (Рильський, Поеми, 1957, 12);
// Виконавець народних пісень.
З появою дум тісно також зв’язане існування народних співців-рапсодів: кобзарів-бандуристів та лірників (Іст. укр. музики, 1922, 74);
До пізньої ночі слухали ми і стародавні саги народу в чудовому виконанні натхненного сивого рапсода (Літ. Укр., 26.IX 1967, 2).
Словник української мови (СУМ-11)