раут
РА́УТ, у, ч., заст.
Урочистий званий вечір.
– Ми .. заведемо танці, раути, пікніки, – говорив другий молодий офіцер Погожаєв (І. Нечуй-Левицький);
Дуже любив [Філько] всілякі товариські сходини, пікніки, раути, особливо коли вони були пов'язані з добірним буфетом чи вечерею (Ірина Вільде);
* Образно. Тепер веду я Музу вперше На світський раут гомінкий (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).
Словник української мови (СУМ-20)