раут
РА́УТ, у, ч., заст. Урочистий званий вечір; прийом.
— Ми.. заведемо танці, раути, пікніки, — говорив другий молодий офіцер Погожаєв (Н.-Лев., III, 1956, 137);
Дуже любив [Філько] всілякі товариські сходини, пікніки, раути, особливо коли вони були пов’язані з добірним буфетом чи вечерею (Вільде, Сестри.., 1958, 409);
*Образно. Тепер веду я Музу вперше На світський раут гомінкий (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 198).
Словник української мови (СУМ-11)