рахманний
РАХМА́ННИЙ, а, е, розм.
Сумирний, тихий; спокійної вдачі.
Сліпому видно, рахманний отрок. Наче і не син Хмеля (Н. Рибак);
Коню мій, рахманна тварино, З тобою в дитинстві я подружив! (С. Добровольський);
* Образно. Ой ти, земле, люба земле, – всю ж тебе душа приємле [приймає]. Ти рахманна і пухка (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)