раціональний
РАЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до раціоналізму (у 2 знач.).
2. Який ґрунтується на вимогах розуму, логіки; розумний.
Коріння сучасної наукової медицини й фармакології йде певною мірою від народних знань. Воно виросло на ґрунті емпіричних раціональних знань народу (з наук. літ.);
Раціональне мислення;
// Спрямований до кращого, розумнішого застосування чого-небудь; доцільний.
Воно [харчування] повинне бути раціональним, тобто мати таке співвідношення основних продуктів, яке потребує організм (з наук.-попул. літ.);
Куди поділися мій спокій, рутинна узвичаєність праці, раціональний розподіл часу? Все вибухнуло, полетіло шкереберть (О. Бердник);
Раціональна організація виробництва.
3. мат. Сумірний з одиницею або частиною одиниці; протилежне ірраціональний.
Числа цілі й дробові мають спільну назву раціональних чисел (з навч. літ.);
// Який не має знака добування кореня (радикала).
Функція кількох змінних називається раціональною, якщо її значення можна дістати із значень незалежних змінних за допомогою дій додавання, віднімання, множення, ділення (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)