раціональний

РАЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до раціоналізму (у 2 знач.).

2. Який ґрунтується на вимогах розуму, логіки; розумний.

Коріння сучасної наукової медицини й фармакології йде певною мірою від народних знань. Воно виросло на ґрунті емпіричних раціональних знань народу (з наук. літ.);

Раціональне мислення;

// Спрямований до кращого, розумнішого застосування чого-небудь; доцільний.

Воно [харчування] повинне бути раціональним, тобто мати таке співвідношення основних продуктів, яке потребує організм (з наук.-попул. літ.);

Куди поділися мій спокій, рутинна узвичаєність праці, раціональний розподіл часу? Все вибухнуло, полетіло шкереберть (О. Бердник);

Раціональна організація виробництва.

3. мат. Сумірний з одиницею або частиною одиниці; протилежне ірраціональний.

Числа цілі й дробові мають спільну назву раціональних чисел (з навч. літ.);

// Який не має знака добування кореня (радикала).

Функція кількох змінних називається раціональною, якщо її значення можна дістати із значень незалежних змінних за допомогою дій додавання, віднімання, множення, ділення (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. раціональний — раціона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. раціональний — (вжиток) корисний, доцільний; (одяг) практичний, вигідний, зручний; (- знання) перевірений логікою, базований на розумі; (- число) МАТ. цілий або дробовий. Словник синонімів Караванського
  3. раціональний — -а, -е. 1》 Стос. до раціоналізму (у 2 знач.). 2》 Який ґрунтується на вимогах розуму, логіки; розумний. Раціональне мислення. || Спрямований до кращого, розумнішого застосування чого-небудь; доцільний. Раціональна організація виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. раціональний — Розумовий, розумний, доцільний Словник чужослів Павло Штепа
  5. раціональний — раціона́льний (лат. rationalis) 1. Той, що стосується раціоналізму. 2. Розумовий, доцільний. 3. матем. Сумірний одиниці або частині одиниці (напр., р-е число). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. раціональний — раціона́льне зерно́. Щось суттєве, доцільне, конструктивне. Іван читав Хаблаків нарис. .. А прочитавши, подумав, що раціональне зерно в матеріалі є (В. Дрозд). Фразеологічний словник української мови
  7. раціональний — ДОЦІ́ЛЬНИЙ (відповідний поставленій меті), РОЗУ́МНИЙ, РАЦІОНА́ЛЬНИЙ. — Зверніть увагу, як працюють. Яка зосередженість, який доцільний кожен рух... (О. Словник синонімів української мови
  8. раціональний — Раціона́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. раціональний — РАЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до раціоналізму (у 2 знач.). 2. Який грунтується на вимогах розуму, логіки; розумний. Коріння сучасної наукової медицини і фармакології йдуть певною мірою від народних знань. Словник української мови в 11 томах
  10. раціональний — рос. рациональный 1. Той, хто стосується раціоналізму. 2. Розсудливий, розумний, доцільний, поміркований. Eкономічна енциклопедія