1. Словник української мови в 11 томах

раціональний

РАЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до раціоналізму (у 2 знач.).

2. Який грунтується на вимогах розуму, логіки; розумний.

Коріння сучасної наукової медицини і фармакології йдуть певною мірою від народних знань. Вони виросли на грунті емпіричних раціональних знань народу (Нар. тв. та етн., 4, 1965, 70);

Раціональне мислення;

// Спрямований до кращого, розумнішого застосування чого-небудь; доцільний.

Нова система господарювання створює сприятливіші умови для раціонального використання велетенських продуктивних сил країни (Резол. XXIII з.., 1966, 12);

Воно [харчування] повинно бути раціональним, тобто мати таке співвідношення основних продуктів, яке потребує організм (Знання.., 10, 1969, 9);

Раціональна організація виробництва.

◊ Раціона́льне зе́рно́ — суть, ядро чого-небудь.

[Овчаренко:] Ми всі вас дуже поважаємо, Гордію Опанасовичу, але вам треба цей печальний факт глибоко проаналізувати, знайти в ньому раціональне зерно… (Корн., II, 1955, 311).

3. мат. Сумірний з одиницею або частиною одиниці; протилежне ірраціональний.

Числа цілі і дробові мають спільну назву раціональних чисел (Алг., II, 1957, 8);

// Який не має знака добування кореня (радикала).

Функція кількох змінних називається раціональною, якщо її значення можна дістати із значень незалежних змінних за допомогою дій додавання, віднімання, множення, ділення (Курс мат. анал., II, 1956, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. раціональний — раціона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. раціональний — (вжиток) корисний, доцільний; (одяг) практичний, вигідний, зручний; (- знання) перевірений логікою, базований на розумі; (- число) МАТ. цілий або дробовий. Словник синонімів Караванського
  3. раціональний — -а, -е. 1》 Стос. до раціоналізму (у 2 знач.). 2》 Який ґрунтується на вимогах розуму, логіки; розумний. Раціональне мислення. || Спрямований до кращого, розумнішого застосування чого-небудь; доцільний. Раціональна організація виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. раціональний — Розумовий, розумний, доцільний Словник чужослів Павло Штепа
  5. раціональний — РАЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до раціоналізму (у 2 знач.). 2. Який ґрунтується на вимогах розуму, логіки; розумний. Коріння сучасної наукової медицини й фармакології йде певною мірою від народних знань. Словник української мови у 20 томах
  6. раціональний — раціона́льний (лат. rationalis) 1. Той, що стосується раціоналізму. 2. Розумовий, доцільний. 3. матем. Сумірний одиниці або частині одиниці (напр., р-е число). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. раціональний — раціона́льне зерно́. Щось суттєве, доцільне, конструктивне. Іван читав Хаблаків нарис. .. А прочитавши, подумав, що раціональне зерно в матеріалі є (В. Дрозд). Фразеологічний словник української мови
  8. раціональний — ДОЦІ́ЛЬНИЙ (відповідний поставленій меті), РОЗУ́МНИЙ, РАЦІОНА́ЛЬНИЙ. — Зверніть увагу, як працюють. Яка зосередженість, який доцільний кожен рух... (О. Словник синонімів української мови
  9. раціональний — Раціона́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. раціональний — рос. рациональный 1. Той, хто стосується раціоналізму. 2. Розсудливий, розумний, доцільний, поміркований. Eкономічна енциклопедія