рвач
РВАЧ, а́, ч., розм.
Той, хто намагається одержати за свою працю більше, ніж вона варта, або різними нечесними способами здобути в тих чи інших обставинах якнайбільшу матеріальну вигоду для себе.
У кожному колективі трапляються ледарі, рвачі й нахаби, які не від того, щоб поживитися за чужий рахунок (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)