рвач
РВАЧ, а́, ч., розм.
Той, хто намагається одержати за свою працю більше, ніж вона варта, або різними нечесними способами здобути в тих чи інших обставинах якнайбільшу матеріальну вигоду для себе.
У кожному колективі трапляються ледарі, рвачі й нахаби, які не від того, щоб поживитися за чужий рахунок (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рвач — рвач іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- рвач — -а, ч., розм. Той, хто намагається одержати за свою працю більше, ніж вона варта, або різними нечесними способами здобути за тих чи інших обставин якнайбільшу матеріальну вигоду для себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рвач — моск. хапач дерій, хапач, хапко, хапуга, шаленець Словник чужослів Павло Штепа
- рвач — РВАЧ розм. (той, хто нечесним способом намагається здобути для себе якнайбільшу матеріальну вигоду), ГОРЛОХВА́Т розм. Він розуміє, що чорна дошка й чорна каса потрібні для прогульників, літунів, рвачів (А. Шиян); — Ви — горлохвати! Кривдите народ, наживаєтесь (А. Шиян). Словник синонімів української мови
- рвач — РВАЧ, а́, ч., розм. Той, хто намагається одержати за свою працю більше, ніж вона варта, або різними нечесними способами здобути в тих чи інших обставинах якнайбільшу матеріальну вигоду для себе. Словник української мови в 11 томах
- рвач — Рвач, -ча м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать. Черк. у. Словник української мови Грінченка